12.05.2014

- ПАМ’ЯТКА для державних службовцiв щодо запобiгання корупцiйним проявам

Протягом тривалого часу у громадян та населення України укоренилася думка, що корупція притаманна лише чиновникам і що лише чиновники вчиняють корупційні діяння. Поширенню та закріпленню такого стереотипу мислення сприяло і наведене в Законі України «Про боротьбу з корупцією» визначення корупції, яке зводилось лише до того, що це діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, яка спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.
Наявність такого підходу до корупції як соціального явища пропонувало хибні кроки з її подолання і ще більше підкріплювало ідею «сильної руки» у подоланні корупції. Так у суспільстві і до цього часу іноді можна чути заклики до реалізації найпростіших «рецептів» подолання корупції – достатньо активізувати роботу правоохоронних органів, щоб покарати всіх чиновників та замінити їх більш гідними людьми.
При цьому, сварячи корумпованих чиновників і вважаючи себе жертвами корупції, жоден з нас мабуть що дуже рідко, а може і ніколи, не замислювався, чим від цих чиновників відрізняємося ми самі, коли намагаємося вирішити на свою користь будь-які питання шляхом добровільного давання хабара. Пропонуючи чи обіцяючи з власної ініціативи хабар чиновнику, ми не перестаємо впевнено стверджувати, що якщо чиновнику не «дати на лапу» питання не вирішиться. 
До такого способу вирішення питань ми вже привчили і власних дітей, і, навіть онуків, які знають, що в дитячому садочку батьки даватимуть подарунки, щоб за дитиною краще доглядали, а в школі – щоб ставили кращі оцінки, а потім – щоб дитину прийняли в один з «вишів», в яких також не обов’язково вчитися. І так – протягом всього життя. Звичайно, нам набагато дешевше обходиться заплатити 100 гривень працівнику ДАЇ, ніж сплачувати офіційний штраф, наприклад, 500 гривень.
Однак, проведені за останні роки в Україні дослідження з питань запобігання та протидії корупції свідчать саме про проблему не просто толерантного ставлення всього суспільства до корупції, а про використання корупції як «ефективної рушійної сили» при отриманні позитивних результатів врегулювання різного роду проблем. Саме таке ставлення суспільства до корупції є однієї з багатьох складових, що дозволяють корупції поширюватися в державі.
У зв’язку з цим, застосування репресивного антикорупційного законодавства, спрямованого лише на покарання публічних службовців, без усунення факторів, що живлять та породжують корупцію, не приносило та і не могло принести жодних відчутних результатів щодо зниження її рівня.
Зокрема, правоохоронці сотнями та тисячами складали протоколи про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією, а особи, на яких накладались адміністративні стягнення в більшості випадків продовжували після сплати відповідного штрафу працювати в тих самих органах державної влади на тих самих посадах.
Наразі в державі створені умови для викорінення корупції і не просто задекларовано наміри запобігати та протидіяти корупції, а реально проявлено політичну волю на вищих щаблях влади щодо проведення повного реформування не лише антикорупційного законодавства, а і всієї державної антикорупційної політики.
Першим кроком на цьому шляху стало створення Національного антикорупційного комітету, результатом діяльності та активної позиції якого стала розробка та швидке прийняття Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
До цього Закону можна ставитися критично, але не можне не визнати, що цей Закон дасть поштовх для зміни ситуації в державі.
В першу чергу слід зазначити, що Закон визначає корупцію не лише, як проблему чиновників. Закон визначає корупційними правопорушеннями і дії громадян при наданні або пропозиції надання неправомірної вигоди чиновнику.
Так, відповідно до Закону корупція - це використання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди, або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей.
Саме тому до суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення Закон відносить не лише осіб, які отримують заробітну плату з державного або місцевого бюджетів, та осіб, які надають державні послуги (приватні нотаріуси, аудитори, експерти тощо), а і осіб, які постійно або тимчасово обіймають певні посади у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також посадових осіб юридичних осіб, фізичних осіб - у разі одержання від них чиновниками, або за участю цих чиновників іншими особами неправомірної вигоди.
При цьому значна частина положень Закону спрямована на запобігання корупції. Задля цього, вперше на законодавчому рівні визначено поняття конфлікту інтересів, під яким пропонується розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих цій особі службових повноважень. 
Запобігання виникненню конфлікту інтересів передбачається забезпечити шляхом встановлення низки обмежень для чиновників щодо використання службового становища, суміщення та сумісництва, одержання подарунків, роботи близьких осіб, діяльності після звільнення з посад або припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, а також декларування конфлікту інтересів шляхом подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. 
Також Закон встановлює обов’язкову вимогу для чиновників уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та повідомляти невідкладно безпосереднього керівника про наявність такого конфлікту.
Крім того, Закон визначає і наслідки притягнення до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень і, що є дуже важливим, передбачає, що особи, яких притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов’язані з порушенням обмежень, передбачених цим Законом, підлягають звільненню з відповідних посад у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, якщо інше не передбачено законом.
В той же час, новели Закону не матимуть жодного впливу на покращення ситуації, якщо не знайдуть підтримки у суспільстві. Важливість взаємодії органів державної влади та громадянського суспільства щодо запобігання виникнення корупції та її поширення не викликає жодних сумнівів.
З цього приводу необхідно зазначити, що на сьогодні в Україні у сфері запобігання і протидії корупції активно функціонує чимала кількість громадських організацій, однак, діяльність переважної більшості з них зведена до функцій надання безоплатної правової допомоги громадянам, або спрямована на спроби «підмінити» правоохоронні органи.
 Водночас, аналіз міжнародної практики у сфері залучення громадськості до запобігання та протидії корупції свідчить про те, що існує низка механізмів участі неурядових організацій в антикорупційних заходах.
Одним з таких механізмів є громадський моніторинг діяльності органів влади. Коли ми говоримо про громадський моніторинг, то маємо на увазі низку заходів, що мають здійснюватися неурядовими організаціями з метою визначення проблемних питань діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Відтак, потреба у здійсненні інститутами громадянського суспільства такого моніторингу у сфері запобігання і протидії корупції є нагальною.
На сьогодні в Україні створені умови для реалізації завдань громадського моніторингу. Сприятиме цьому не лише Закон України «Про доступ громадськості до публічної інформації», а і положення Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», які передбачають участь громадськості в заходах щодо запобігання і протидії корупції, в тому числі і шляхом проведення громадської антикорупційної експертизи, а також встановлюють вимоги щодо обов’язковості інформування громадськості про заходи щодо запобігання і протидії корупції, зокрема щодо підготовки та оприлюднення звіту про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції.
Іншим ефективним механізмом реалізації повноважень громадськості у сфері запобігання і протидії корупції є проведення ними інформаційних заходів з систематизації знань щодо феномену корупції, поширення зарубіжного досвіду запобігання корупції з метою підвищення спроможності неурядових організацій протидіяти поширенню корупції та забезпечення організації просвітницьких акцій спрямованих на поширення антикорупційних знань, у тому числі у навчальних закладах.
Саме проведення таких просвітницьких акцій та кампаній і дозволить нам змінити те «корисливе» ставлення суспільства до корупції, про яке ми говорили на початку статті. І, якщо це нам вдасться, це буде, можливо, найважливішою перемогою у боротьбі з корупцією.
Разом із скоординованою діяльністю органів державної влади, спрямованою на реалізації подальших завдань державної антикорупційної політики, та активною позицією правоохоронних органів щодо невідворотності покарання за корупцію, такі дії громадянського суспільства дозволять знизити рівень корупції в державі та створити умови для її подальшого розвитку.
Однак, не слід забувати про те, що прийняття будь яких Законів ще не є запорукою їх успішної реалізації. Отже, попереду у держави та громадських інституцій дуже велика робота по створенню умов ефективного застосування положень нового антикорупційного законодавства. Дороговказом в такій роботі має стати затвердження Національної антикорупційної стратегії держави та прийняття на її основі державної програми, які нададуть реалістичне бачення ситуації в Україні, та визначать, враховуючи міжнародний досвід та відповідні стандарти, перспективи розвитку державної антикорупційної політики на найближчі роки.

ПАМ’ЯТКА

для державних службовцiв щодо запобiгання корупцiйним проявам

З метою недопущення корупцiйних проявiв дотримуйтесь наступних правил поведiнки:
- одразу вiдхиляйте спроби корупцiйного впливу i невiдкладно iнформуйте вiдповiдальну особу за боротьбу з корупцiею та вашого керiвника. При зовнiшнiх контактах, наприклад при виконаннi контрольної дiяльностi, ви маєте з самого початку встановити чiткi стосунки i вiдхиляти будь-якi спроби корупцiї. Не повинно виникати враження, що ви прийматимете “незначнi подарунки”. Не соромтеся вiдмовитися вiд подарунку або вiдiслати його назад. Попросiть з розумiнням постанитися до дiючих вiдносно вас правил;
- якщо ви працюєте в галузі управління, пов’язанiй з наданням державних замовлень, ви маєте бути особливо чутливi до намагань сторонніх вплинути на ваші рiшення. В цих галузях зустрiчаеться найбiльше випадкiв корупції.
- якщо стороннi попросили вас про сумнiвну послугу, одразу ж проiнформуйте про це вашого керiвника та вiдповiдального за боротьбу з корупцiею. Це допомагає, по-перше, самому уникнути пiдозри в корупцiї, а по-друге, вжити правових заходiв проти вiдповiдної особи. Якщо ви самi вiдмовитесь вiд сумнiвної пропозицi, але не повiдомите про це, то ваш опонент спробує звернутися до вашого колеги. Захистiть також i ваших колег вiд намагань стороннiх осiб корумпувати їх. Якщо вам здається, що хтось хоче попросити вас про незаконну послугу, вiзьмiть з собою колегу в якостi свiдка. Інколи вам доводиться проводити бесiду, пiд час якої ви вiдчуваєте, що вам можуть зробити сумнiвну пропозицiю, вiд якої вам нелегко буде вiдмовитися, в таких випадках часто не допомагає i чiтка вiдмова. Тодi вам слiд не залишатися наодинцi iз спiвбесiдником, а попросити когось iз колег бути свiдком розмови. Поговорiть з ним i попросiть, щоб i вiн своєю поведiнкою чiтко давав зрозумiти неприйняття спроб корупційного впливу;
- стиль роботи має бути прозорим та зрозумілим для кожного. Оскільки ви, як правило, колись залишите це місце (отримаєте нове завдання, будете переведені на нове місце роботи) або будете тимчасово вiдсутнi (через хворобу або відпустку), Ваша робота має бути настільки прозорою, щоб ваш наступник або заступник у будь-який час міг теж продовжити вашу роботу;
- чітке розмежування службових обов’язків та приватного життя. Перевірте, чи не призводять ваші приватні інтереси до конфлікту з вашими службовими обов’язками. Спроби корупції часто розпочинаються з того, що сторонні намагаються розширити службові контакти на приватну сферу. Як відомо, дуже важко відмовити у ,,послузi”, якщо у приватній сфері чудово розумуєшся з людиною, а також сам отримуєш певні послуги та переваги (квитки на концерт, запрошення на дорогу вечерю та ін.). Тому при приватних стосунках ви маєте з самого початку чiтко визначити, що повинні розмежовувати службу та приватне життя, щоб на вас не впала підозра користування неприпустимими послугами. Уникайте кожного небажаного враженвя щодо вашої упередженостi. Потурбуйтеся про те, щоб нi у кого не виникало сумнiвiв щодо вас;
- якщо ви бачите, що виконання якогось конкретного завданвя стикасться з вашими приватними iнтересами або iнтересами стороннiх осiб, вiдносно яких ви вiдчувасте себе зобов’язаним, одразу ж повiдомте про це свого керiвника, щоб вiн мiг вiдповiдно вiдреагувати, наприклад звiльнити вас вiд виконання якогось конкретного завдання. Незалежно вiд того, рано чи пiзно це зашкодить вашому авторитету та авторитету державної служби, якщо у конфлiктному випадку ви вiддаєте перевагу приватним iнтересам. Особливо якщо ви займаєте впливову посаду; 
Корупцiї можна запобiгти, якщо кожен вiдчуватиме вiдповiдальнiсть за свою органiзацiю i всi прагнутимуть до вiльного вiд корупцiї органу управлiння, як до спiльної мети. Це означає, що кожен в рамках своїх можливостей пiклується про те, щоб стороннi не могли впливати на прийняття рiшень;
 - обов’язок кожного — зробити свiй внесок щодо викриття злочинiв i захистити власну органiзацiю вiд корупцiйних дiянь.