24.06.2020

Online виставка до 100-річчя державної служби в Україні.

     Експозиція «100-річчя державної служби в Україні» присвячена висвітленню подій інституційного становлення державної служби, що була започаткована в добу національно-визвольних звершень 1917-1921 років.
     Для створення експозиції використані відкриті архівні матеріали Державної архівної служби України, Міністерства юстиції України, Центрального державного історичного архіву України, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, архівні матеріали НАДС, НАДУ, Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, ВЦПК.
     Експозиція складається із трьох частин-періодів, де представлені ключові етапи розвитку в Україні професійної і політично нейтральної державної служби європейського зразка.
     Перша частина – період становлення державної служби та державно-службових відносин доби Української Держави часів гетьмана Павла Скоропадського, Української держави часів Директорії УНР та періоду існування Західноукраїнської Народної Республіки.
     У цей період за різними оцінками було прийнято близько 800 нормативно-правових актів, що систематизовували та впорядковували інститут державної служби. Зокрема, вперше визначено статус, місце та роль державної служби. Був визначений реєстр державних посад, зв’язок службовця з державою, порядок призначення та звільнення, започаткування та ведення службово-посадових реєстрів, а також спеціальних органів, які були відповідальним за організацію та супроводження державної служби.
     Друга частина експозиції присвячена періоду оновлення системи державного управління незалежної України.
     Для цього періоду також характерною є своя символіка – Герб незалежної України (Тризуб на щиті), затверджений Постановою Верховної Ради України «Про Державний герб України» від 19 лютого 1992 року.
     Окрім того, експозиція демонструє ключову подію періоду – прийняття Україною у 1993 році, першою з пострадянських країн, Закону «Про державну службу». Це було зумовлено необхідністю створення професійного державного апарату та продовженням державотворчих традицій Української держави періоду 1917- 1921 років. І хоча Закон не був досконалим, а скоріше унормовував перехідний період, сам факт інституціоналізації державної служби став важливим для українського державотворення та заклав основи для подальших кроків, зокрема утворення спеціально уповноваженого органу з питань державної служби, запровадження комплексної програми підготовки державних службовців, ухвалення Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування», схвалення Концепції адаптації інституту державної служби до стандартів Європейського Союзу і т. д.
     Ці та інші явища заклали підвалини подальшої трансформації державної служби, які разом із суспільною необхідністю реформ, після Революції Гідності, стали новим етапом становлення інституту державної служби.
     Третя частина експозиції – старт реформи державної служби та ухвалення нового Закону «Про державну службу».
     Ключовою подією стало прийняття 10 грудня 2015 року Закону України «Про державну службу», який набув чинності 1 травня 2016 року. У новому Законі було закладено низку фундаментальних речей – розмежування політичних та адміністративних посад, запровадження інституту державних секретарів міністерств, встановлення винятково конкурсної процедури призначення на усі посади державної служби, включно з вищими управлінськими посадами, зміна моделі оплати праці.
     Від професіоналізму, прозорості дій державних службовців залежить ступінь задоволення законних інтересів громадян, авторитет держави, сталий розвиток країни та її конкурентоспроможність на міжнародній арені.
     Наше минуле, досвід, традиції та цінності є запорукою нашого майбутнього. Належно оцінивши розвиток української державності у XX сторіччі, ми не лише уникнемо помилок, а й зможемо досягти успіху у розбудові незалежної України та впровадженні реформи державного управління і державної служби.